42 млн тонн ядерних відходів заховано на закинутому радянському заводі в Дніпропетровській області. РНБО офіційно звернулося до Міненерго з пропозицією переглянути державну цільову програму по захороненню цих відходів, бо роками на такі роботи не виділяються кошти. Але всі спроби марні.

Придніпровський хімічний завод, що знаходиться в Дніпропетровській області,  з 1949 року переробляв доменний шлак та уранову руду для ядерної галузі СРСР. У 70-их роках почалися спроби переробки тепловидільних елементів – головний конструктивний елемент активної зони ядерного реактора. Щоправда у зв’язку зі зростанням кількості онкологічних хвороб в місцевості заводу, від цієї ідеї відмовились.  

У 90-тих ПХЗ був реструктуризований на тлі його банкрутства з приватизацією частин приміщень заводу. При цьому на території підприємства залишались сховища уранових відходів на площі в 270 гектарів. Пізніше було створено державне підприємство “Бар’єр” і розпочато першу урядову програму приведення об’єктів в екологічно безпечний стан і захисту населення від іонізуючого випромінювання.

Сьогодні “Бар’єр” під керівництвом Міністерства енергетики України відповідальний за поводження із 42 млн тонн відходів переробки уранових руд колишнього виробництва. Державні кошти на переробку уранових залишків Придніпровського заводу почали виділятись ще у 2000-них. Одна із останніх програм була запущена у 2015 році на загальну суму 67,7 млн грн. Проте вже у 2018 була визнана короткостроковою та неефективною.  

Непостійна політика уряду щодо залишків уранового гіганта турбують вже не тільки місцевих жителів, але й Раду національної безпеки і оборони України. 

Так, у січні 2021 року РНБО оприлюднило рішення про заходи з нейтралізації загроз у сфері атомної енергетики і промисловості, у якому звернулось, зокрема, до Міністерства енергетики щодо проблем “Бар’єру”.

Рада національної безпеки і оборони України наголошує на ядерній загрозі через неефективність цільової екологічної програми уряду, мета якої – запобігання виникненню надзвичайної ситуації внаслідок погіршення екологічного стану на території колишнього хімзаводу. Для цього було прийнято нову урядову програму на 2019-2023 роки із запланованими видатками у 248 млн грн. До співфінансування мав долучитись і Європейський Союз в рамках Угоди про Асоціацію. 

Але протягом останніх двох років українським урядом не було проведено жодних кроків по цій програмі. 

Міністерство енергетики пояснює відсутність фінансування через злиття та подальше роз’єднання з Мінекології. а також скороченням видатків з бюджету через пандемію COVID-19. Та поки міністерства займаються перекладанням паперів, збиток ядерного підприємства “Бар’єр” зріс до 8 млн грн. Саме ж підприємство вже декілька років поспіль фактично не в стані виконувати свої завдання у повному обсязі. 

За 30 років незалежності проблема залишається невирішеною, тоді як ядерні залишки продовжують опромінювати місцевих працівників та жителів і забруднювати навколишнє середовище. 

“Ці землі втрачені приблизно на 10-20 тисяч років, а, може, і більше”, – коментував ситуацію начальник служби радіаційної безпеки державного підприємства “Бар’єр” в інтерв’ю для “Радіо Свобода” п’ять років тому.

Дякі хвостосховища з урановими залишками знаходяться на відстані одного кілометра до Дніпра, інші – поруч із навколишніми селами та містечками. Небезпека полягає ще й у вивільненні шкідливих речовин. З часом захисні будівлі руйнуються, на чому наголошував у 2016 році в.о. генерального директора “Бар’єру” Павло Дениско, і про що йдеться в минулорічному звіті екологічної оцінки Кам’янської міської ради: “Стан захисного покриття більшості хвостосховищ, сховищ та технічний стан інженерних споруд колишньої інфраструктури уранового виробництва та об’єктів колишнього ПХЗ погіршується під впливом природних факторів”. 

У звіті також наголошується на тому, що забруднення атмосфери має негативний вплив на здоров’я місцевих жителів. Таким чином, урядова бездіяльність залишається не тільки на папері, але відбивається на здоров’ї українських громадян.    

Після занепокоєння РНБО можна говорити про нову невдачу і нової програми Міненерго.

Безперечно, перед сьогоднішнім урядом Дениса Шмигаля постають багато нагальних проблем і в медицині, і обороні, і енергетиці. Утім, ядерні відходи підступні тим, що здатні непомітно вбивати здоров’я цілим поколінням українців. Тож системна робота з відходами ПХЗ – це не просто рядок в державному бюджеті, це безпечне життя в Україні завтра.